Японія будує найпотужніший комп’ютер у світі

Японія планує створити найпотужніший суперкомп’ютер у світі — Fugaku Next, який має бути введений в експлуатацію до 2030 року. Цей суперкомп’ютер працюватиме зі швидкістю zetaFLOPS, що в 1000 разів перевищує продуктивність найпотужніших машин сьогодення. Його здатність виконувати один секстильйон обчислень за секунду відкриє нові можливості в галузі штучного інтелекту та наукових досліджень.

Про це повідомляє Interesting Engineering.

Для порівняння, сучасні суперкомп’ютери працюють на рівні exaFLOPS (трохи більше одного квінтильйона обчислень за секунду), тоді як Fugaku Next зможе здійснювати значно більше обчислень, що стане проривом у сфері обчислювальних технологій. Це зробить його в 1000 разів швидшим, ніж сучасні провідні суперкомп’ютери, такі як Fugaku, який зараз займає четверте місце у світовому рейтингу.

Кошторис та проблеми проєкту

Проєкт, який коштуватиме понад $750 млн, є стратегічним кроком Японії в утриманні лідерства в галузі технологій. Над розробкою працюють RIKEN і Fujitsu, однак інформації про конкретні компоненти й технології поки що мало.

Однією з головних проблем залишається енергоефективність. Для роботи Fugaku Next знадобиться величезна кількість енергії — еквівалент потужності 21 атомної електростанції. Це значний виклик, який інженери повинні вирішити, щоб зробити цей суперкомп’ютер реальністю.

Аналогічні проєкти

Станом на сьогодні у світі існує кілька потужних суперкомп’ютерів, які виконують складні обчислення для наукових досліджень, кліматичних симуляцій, розробки штучного інтелекту, досліджень у галузі медицини тощо. Ось деякі з найпотужніших суперкомп’ютерів на 2024 рік:

1. Frontier (Oak Ridge National Laboratory, США)

• Потужність: Перший у світі екзафлопс-суперкомп’ютер, здатний виконувати понад 1 екзафлопс (1 квінтильйон операцій з плаваючою точкою в секунду).
• Архітектура: Побудований на основі процесорів AMD EPYC і графічних процесорів AMD Instinct MI250X.
• Призначення: Використовується для різних досліджень у галузі фізики, енергетики, біології та інших наукових дисциплін.

2. LUMI (CSC, Фінляндія)

• Потужність: Є однією з найпотужніших машин в Європі, з теоретичною продуктивністю близько 0.55 екзафлопс.
• Архітектура: Побудований на базі процесорів AMD EPYC і графічних процесорів AMD Instinct MI250X.
• Призначення: Використовується в дослідженнях клімату, штучного інтелекту, а також різних наукових симуляціях.

3. Leonardo (CINECA, Італія)

• Потужність: Досягнув пікової продуктивності близько 0.25 екзафлопс.
• Архітектура: Використовує процесори Intel Xeon і графічні процесори NVIDIA A100.
• Призначення: Призначений для обробки великих обсягів даних та проведення складних моделювань у галузях астрофізики, матеріалознавства та біології.

4. Summit (Oak Ridge National Laboratory, США)

• Потужність: Приблизно 0.2 екзафлопс (200 петафлопс).
• Архітектура: Побудований на базі процесорів IBM POWER9 і графічних процесорів NVIDIA Tesla V100.
• Призначення: Використовується для наукових досліджень у галузі фізики, зміни клімату, вивчення нових матеріалів, біоінформатики.

5. Sierra (Lawrence Livermore National Laboratory, США)

• Потужність: Близько 0.125 екзафлопс (125 петафлопс).
• Архітектура: Поєднує процесори IBM POWER9 з графічними процесорами NVIDIA V100.
• Призначення: Основний суперкомп’ютер для симуляцій ядерних випробувань, також використовується для досліджень штучного інтелекту.

Cьогодні суперкомп’ютери мають різні підходи до архітектури і спеціалізуються на обчисленнях у різних наукових сферах. Але вони стають незамінними помічниками для вирішення проблем людства.