Чому простір “Дія.Сіті” має бути відкритий для всіх секторів економіки, а не лише для ІТ. Розповідає Марія Кучерук, Українська асоціація стартапів

Як виживають українські стартапи під час війни? Як команди можуть отримати фінансування від українських чи іноземних інвесторів для розвитку своїх проєктів? Як держава може підтримати українські стартапи під час війни? Про все це член правління Української асоціації стартапів Марія Кучерук розповіла в інтерв’ю виданню Startup. 

Про діяльність асоціації

Марія, розкажіть, як виникла ідея створити Українську асоціацію стартапів? 

– Взагалі в кожної компанії є своя красива історія створення ідеї, команди, проєкту. В нас так само, але з елементами виживання. В грудні 2021 року була річниця Українського фонду стартапів (УФС). Вони зробили захід із залученням 111 стартапів, оскільки хотіли встановити національний рекорд. Для цього УФС зібрав найбільшу кількість стартапів за всю історію України. В результаті пітчинг пройшов вдало, було встановлено нацрекорд. 

В цьому заході я теж приймала участь зі своїм стартапом. Але важливе інше. В межах цього заходу було створено телеграм-канал для стартапів. Тоді усі учасники перезнайомилися між собою на базі цього майданчику. 

В мене як ініціатора виникла ідея: давайте зробимо організацію, де зможемо один одному допомагати та співпрацювати з владою. Ця ідея сподобалась багатьом стартаперам. Тож на початку 2022 року ми створили окреме ком’юніті та почали вивчати питання реєстрації організації. Але, звичайно, після 24 лютого усі плани рухнули: хтось пішов на фронт, хтось почав волонтерити, хтось виїхав за кордон. Я – багатодітна мама, тож ми зібрали своїх малих та виїхали родиною в Болгарію. 

Навесні-2022 року наше ком’юніті перетворилося на базу для волонтерської діяльності. Це логічно, оскільки війна – це тема №1, тож багатьом стартапам було не до інновацій. Але у травні ми все ж зібралися в режимі онлайн та вирішили зареєструвати Українську асоціацію стартапів. 

Скільки стартапів входить до вашої організації?

– На старті в нашому ком’юніті було понад 111 стартапів. Наразі ми налічуємо понад 380 різних інноваторів. Всі ми спілкуємося на базі того ж телеграм-каналу. При цьому офіційно членами асоціації вважаються біля 50 проєктів. Вони сплачують щорічні внески за членство в організації. 

Що вже вдалося зробити для української стартап-екосистеми?

– Одразу після реєстрації організації ми створили сайт на основі кластерної співпраці. Тобто, поєднали співробітництво інноваторів-стартапів з бізнесом, владою та університетами. 

З часом, завдяки донорам, ми створили платформу підтримки інноваційних проектів. Туди перенесли інформацію про стартапи. На цій платформі учасники мають власні кабінети, де можуть оновлювати інформацію про свої проєкти.  

Також важливим досягненням нашої організації вважаємо проведення разом з партнерами Міжнародного інвестиційного форуму з інновацій під назвою INVESTinUA. Захід ми провели 23 листопада 2023 року в «Інтерконтиненталі». Форум відвідали гості-інвестори з 8 країн. Захід проходив онлайн та офлайн у двомовному форматі – на англійській та українських мовах. 

Під час форуму ми провели багато цікавих дискусійних панелей. Також було організовано пітчинг 10 стартапів, серед яких були: 

• Osavul – це рішення для інформаційної безпеки, які використовують ШІ для захисту держав, бізнесу та суспільства від дезінформації, операцій по інформаційному впливу та зовнішнього втручання.
• Drill App – це додаток для навчання безпечному поводженню зі зброєю, тактиці виживання та наданню першої допомоги. Керуючись досвідом українських військових, проєкт прияє культурі відповідального використання вогнепальної зброї.
• Aspichi – телепортаційна платформа на основі можливостей 360-градусного відео та технологій VR.
• Zeeon – це набір інфраструктурних інструментів для розробників ігор, що дозволяє їм створювати захоплюючі досвіди швидше і з меншим бюджетом.
• GIOS – інтерактивна платформа зі штучним Інтелектом з вивчення математики та розвитку критичного мислення для школярів та вчителів.

З того часу деякі з цих проєктів змогли залучити по декілька мільйонів доларів інвестицій.

В цілому, плануємо зробити цей форум щорічним, але через війну поки що не вдається організовувати захід такого рівня на постійній основі. 

Чи допомагає держава в реалізації ваших ініціатив?

– В основному вся наша діяльність – це волонтерство. Від держави жодної підтримки асоціація не отримувала, хоча зверталися і до Українського фонду стартапів (УФС) і до Мінцифри. На початку війни мало підтримки від держави отримували й стартапи. Навіть Український фонд стартапів припиняв фінансування інноваційних проєктів з бюджету. Наразі УФС відновив фінансування стартапів за рахунок міжнародних фондів. Також працює програма Brave1 для military tech та МОН підтримує інновації, але, на жаль, лише на базі навчальних закладів. 

Взагалі у нас, в Україні справжні громадські організації не дуже підтримуються з боку держави, хіба що ті, що створюються самими міністерствами або при інших відомствах, політичних організаціях…

Тож 2 роки наша організація проводила консалтинг для стартапів на безкоштовній основі. Частково підтримувала нашу діяльність грантова допомога. Наразі є багато звернень від стартапів та бізнесу. Ми проводимо консалтинг, розробляємо бізнес-плани, пишемо інвестиційні проєкти. Тому з часом ми були вимушені зробити членські внески та прайс, щоб стабілізували діяльність асоціації та надалі продовжувати підтримку інновацій.

Про проблеми українських стартапів

Що відбувається з українськими стартапами під час повномасштабної війни? 

– Наразі ситуація в інноваційній екосистемі України не дуже гарна. Під час війни багато стартапів були змушені:

• закритися, 
• переїхати в інші країни,
• змінити напрямок своїх розробок.

Наприклад, багато команд почали займатися розробками у мілітарітех або гуманітарному розмінуванні. Також актуальні інновації у медицині, освіті, енергозбереженні та ін.

На жаль, війна негативно впливає на міжнародні рейтинги України. У 2024 році стало відомо, що у звіті про інноваційність наша країна спустилася на 5 сходинок вниз та посіла 60-е місце, хоча у 2023-му займала ще 55-е.

Що ж Україна може зробити в цих умовах?

– Під час війни Україна активно втрачає інноваторів, оскільки багато команд виїжджають за кордон, там юридично реєструють свої компанії, адже в інших країнах можуть отримати гарні можливості та підтримку на державному рівні. Зокрема, наших стартаперів цікавлять Польща, США, Ізраїль. Там можна:

• залучити інвестиції на державному та приватному рівнях,
• зареєструвати бізнес на пільгових умовах,
• податки там не нижчі, але є гарантії для приватного капіталу, захист інтелектуальної власності.

Все це дає можливості для масштабування інноваційних проєктів. 

Логічно, що сьогодні інші країни з їх пропозиціями для розвитку українських стартапів складають серйозну конкуренцію Україні. А наша країна, на жаль, до сих пір не вирішила такі проблеми, як захист інвестицій чи корупція. Що ж робити?

Думаю, одним із варіантів виходу з цієї ситуації може стати розширення функціоналу «Дія.Сіті». Цей правовий простір має працювати не тільки для  ІТ-компаній, а й для інших сфер бізнесу, і, в першу чергу, для стартапів. Адже вони розробляють не лише ШІ-технології та цифрові продукти, є багато інновацій в реальному секторі, наприклад, інноваційне будівництво, зелена енергетика, здоров’я, освіта, які дуже потребують підтримки на початковому етапі у  вигляді низьких податків, державного фінансування, діючого правового поля та ін. Наша організація планує просувати цю ідею у владних структурах. Скажемо так, прийшла пора масштабувати вдалий прототип такий як “Дія.Сіті”. Сподіваюсь, з часом вдасться достукатися до політиків та чиновників. 

Хто ж в основному фінансує стартапи в Україні під час війни?

– В 2024 запрацювала програма Європейської комісії під назвою Seeds of Bravery. Цей проєкт від Європейської інноваційної ради анонсували ще у 2022 році. Зараз там працюють шість різних напрямів. В результаті є можливість залучити до 60 000 євро на стартап, але вона швидко закінчиться. Крайній строк, здається, березень 2025 року.

Окрім цього, нещодавно Український фонд стартапів спільно з фондом UMAEF запустили програму, де стартапи можуть отримати 25 тис. доларів на ранній стадії та 50 тис. доларів, коли вже мають MVP (мінімально життєздатний продукт). 

Ось ці 2 програми наразі гарно працюють в Україні. Зрозуміло, що вони заповнені. Але в основному там отримують гранти одні й ті ж стартапи. Вони ж їздять на різні заходи, зокрема, міжнародні. В мене є побоювання, що все це може перетворитися у якийсь закритий клуб, куди нові проєкти не зможуть пробитися. Сподіваюсь, що цього не станеться. 

Ще з позитивних моментів можу відмітити ініціативність Міносвіти. Нещодавно відомство створило Раду з інновацій, до якої, до речі, запросили й мене. Рада оцінювала конкурс для українських університетів. Переможці могли отримати 1,5 млн грн та відкрити на базі вишів «Школу стартапів». Фінансування від МОН якраз було корисним, оскільки дозволяло придбати необхідне обладнання для таких освітніх майданчиків. 

А якщо говорити про конкуренцію на світовому рівні, чи стало українським стартапам складніше отримувати гроші від іноземних фондів, інвесторів?

– В цілому, венчурні інвестиції у світі дійсно впали. Цей тренд розпочався одразу після пандемії ковіду, оскільки грошей стало менше, а конкуренція в галузі стартапів посилилась. 

В цих умовах українським стартапам дійсно складно розробляти щось проривне, щоб отримати фінансування від міжнародних інвесторів. Щоб реалізувати проривну ідею, необхідні фінанси, наукове підґрунтя, команда експертів та науковців. Де знайти такі ресурси стартапам-початківцям? Майже неможливо. А більш прості ідеї та продукти на кшталт створення чергової е-комерц платформи чи мобільного додатку не цікаво інвестувати великим інвесторам.

Тож чому міжнародні інвестори все ж готові фінансувати українські стартапи під час війни? Допомагає патріотизм іноземців, як не дивно це звучить. Багато великих інвесторів знають, що в Україні є великий технологічний потенціал. Тож незважаючи на війну, такі інвестори готові вкладати певні гроші в наші проєкти. Але чи довго протримається інвестування, що побудовано на патріотизмі іноземних інвесторів, – складно прогнозувати. 

Про успішні кейси та плани

Чи з’явились в умовах війни успішні українські стартапи, які надихають саме вас та можуть слугувати прикладом для інших команд?

– Можу навести приклад стартапу українського АІ стартапу Osavul, який є членом нашої асоціації. Нещодавна команда залучила понад 3 млн доларів інвестицій для створення інноваційного рішення у сфері боротьби з дезінформацією.

Це дуже вдала ідея. Стартапи можуть залучити інвестиції, якщо мають рішення якоїсь гострої проблеми. В українських реаліях стартапи можуть розробляти рішення для протидії дезінформації, посилення кібербезпеки, побудови енергозалежності, технологій для військових тощо. Стартапам тоді легше знайти необхідні інвестиції для розвитку таких ідей.  

Також стартапи, які хочуть досягти успіху, мають звернути увагу на нові технології – штучний інтелект, блокчейн та ін. Треба:

• слідкувати за новими тенденціями в світі, 
• розуміти, що вже зроблено, а які проблеми ще не закриті.

Саме тоді команди  можуть створити дійсно проривний стартап та вивести його на серйозний бізнес-рівень.

Які плани у Асоціації стартапів на 2025 рік. Які основні задачі ставить перед собою ваша команда?

– У 2025 році ми продовжимо розвивати нашу платформу підтримки інноваційних проєктів. Ці плани ми реалізуємо разом з партнерами з Ізраїля, Казахстану, Кіпру, Португалії та України. Це буде масштабний міжнародний проект, націлений на зростання українських стартапів. 

Тобто, ми будемо брати українські стартапи за ручку, причому не важливо, на якій вони стадії знаходяться – на етапі створення ідеї чи вже продають свої послуги чи продукцію. Далі наша команда допоможе таких проєктам масштабуватися, виходити на ринок та вибудовувати стабільний бізнес. Все це буде свого роду школа стартапів, але в онлайн режимі.

Ще один глобальний проєкт наша команда реалізує разом з Мінекономіки в рамках програми Ukraine Facility, що зараз фінансує Європейський Союз. Про що мова? Планується створити простір з офісами та виробничими приміщеннями для інноваторів та стартаперів. Тобто, є ідея побудувати свого роду Кремнієву долину в Україні.

Саме тому у 2024 році ми разом з КОВА провели конкурс серед індустріальних парків та обрали два майданчика в Київській області: 

• один – це Технопарк Bucha Techno Garden, 
• другий – це завод “Точмаш” у Переяслав-Хмельницькому. 

Плануємо створити тут R&D центри з сучасним обладнанням за принципом кластерів. Зокрема, в Бучі планується відкрити такі напрями, як технологічний, біотехнологій, креативний  та сектор еко-будівельних технологій. А в Переяславі будуть зосереджені інновації у машинобудуванні та агросекторі. 

Окрім цих двох проєктів, навесні 2025 року хотілось би таки провести форум для міжнародних інвесторів INVESTinUA. Сподіваюсь, всі ці плани вдасться реалізувати.