Дія City: чому іміджеві компанії покидають проєкт

За час існування спеціального правового режиму Дія City з нього вийшло 200 компаній. Проте до кінця 2025 року кількість резидентів планують збільшити до 2000.

Про це розповіла Наталя Денікеєва, керівниця проєктного офісу Дія City, в інтерв’ю для DOU.

Поточна ситуація

Станом на початок 2025 року у Дія City зареєстровано близько 1550 компаній, у яких працює понад 96 000 спеціалістів. Формати співпраці розподілилися наступним чином:

• 60% фахівців працюють за трудовими договорами;
• 35% уклали гіг-контракти;
• 5% продовжують працювати як ФОПи.

Щотижня до Дія City приєднується від 12 до 18 компаній.

Водночас 200 компаній вже припинили свою участь у проєкті. Основні причини виходу:

• 60% компаній не відповідали вимогам режиму;
• 40% вийшли за власним бажанням (серед них, наприклад, Revolut).

Чому компанії залишають Дія City?

За словами Денікеєвої, законодавчі вимоги є жорсткими, і навіть іміджеві компанії не можуть залишатися резидентами, якщо не дотримуються правил.

“Ми можемо діяти лише так, як написано в законі. Навіть якщо компанія забула щось зробити вчасно, ми при всьому бажанні й розумінні нічого не вдіємо. Так було з Revolut, іміджевий резидент. Але якщо він не виконав норми закону, ми нічого не можемо зробити. Єдине, що ми можемо, заздалегідь попереджати, нагадувати про терміни подання звітності”, — пояснила Денікеєва.

Великі резиденти та майбутнє

Серед ключових учасників Дія City — глобальні компанії, зокрема EPAM, SoftServe, MacPaw, monobank, GlobalLogic та інші. Зі списку топ-50 DOU до проєкту приєдналися 38 компаній, а решта 12 поки що не стали резидентами. Основними причинами відмови є складна корпоративна структура або наявність штаб-квартири за межами України.

Загалом Дія City продовжує зростати, і якщо збережеться поточна динаміка, кількість резидентів може сягнути 2000 до кінця 2025 року.

Раніше сайт startup.co.ua писав про те, що київські студентки створили стартап під назвою “EcoMind”, що використовує нейронну мережу для розпізнавання та сортування сміття. Прототип системи вже здатен визначати шість видів відходів: скло, папір, пластик, харчові продукти, тканини та батарейки.