Українська компанія Aerobavovna презентувала нову модель аеростатів, здатних підіймати в повітря потужні системи радіоелектронної розвідки та боротьби. Розробка стала відповіддю на потребу Збройних сил у платформі для важчого обладнання — від ретрансляторів до засобів РЕБ.
Про це повідомляє проєкт Мілітарний.
З 2023 року компанія постачає Силам оборони свою базову версію аеростатів з вантажопідйомністю до 6 кілограмів, що використовується військовими здебільшого для ретрансляції радіозв’язку та управління дронами на великих відстанях.
Проте для роботи зі складнішими системами, які мають більшу вагу, знадобилась розробка нового типу аеростатів. Більші кулі можуть піднімати до 25-30 кілограмів та навідміну від меншої моделі мають систему живлення, що дозволяє забезпечити безперервну роботу потужних систем на висоті упродовж днів.
Проте більші розміри суттєво збільшили час розгортання системи. У той час як мала модель може розгортатись у вже наповненому стані упродовж 7 хвилин, більша модель потребує вже 30 хвилин та більшої кількості людей.
«Ці [засоби] для роботи на більших відстанях та з більш потужним обладнанням, яке потребує живлення. Це системи РЕБ, РЕР, дуже потужні ретранслятори для великих відстаней», – каже співзасновник компанії Aerobavovna Юрій Висовень.
За словами підприємця, придбаний спільнотою аеростат і досі використовується спецпризначенцями як ретранслятор радіозв’язку, що є однією із основних задач таких систем на полі бою.
«Дуже багато аеростатів на Заході використовуються для підняття радарів, що у нашому випадку не підходить, або камери, що теж не дуже актуально на нашій лінії бойового зіткнення. Але ця війна показала як багато дронів використовується у сучасних війнах і для більшості з них так чи інакше потрібні ретранслятори. Тому окрім ретрансляторів зв’язку для рацій насправді найбільший кейс це застосування ретрансляторів для дронів. Для дронів які їздять, які літають, які мають мати зв’язок на низькій висоті», – каже співзасновник компанії.
Він вказує, що для ретрасляції зв’язку використовуються і мультикоптери, однак вони не завжди можуть забезпечити виконання задачі через малу тривалість польоту. Зокрема, для керування наземними роботизованими комплексами аеростати є майже безальтернативними через потребу у підтримці зв’язку упродовж годин.
Існують й інші типи підвісного обладнання. Компанія працює над створенням на базі аеростату носія дронів-перехоплювачів, які спростять збиття ударних безпілотників типу Shahed.
За словами розробників, через специфіку застосування головними причинами втрати аеростатів зазвичай стає дружній вогонь абож погодні умови: взимку це обмерзання, авлітку — відрив через сильний вітер.
Втрачена куля коштує відносно мало — малий аеростат коштує близько 1000 доларів. Крім того, у випадку пробиття куля повільно осідає на землю, тому корисне навантаження зазвичай залишається цілим та може використовуватись повторно.
Раніше Startup.co.ua повідомляв, що українсько-естонський стартап Deftak, який розробляє боєприпаси для дронів нового покоління, залучив €600 тисяч від європейського оборонного інвестиційного фонду Darkstar.
