За останні десять років українські стартапи пройшли довгий шлях – від перших спроб до появи компаній, котрі стали відомими у всьому світі. Ми часто говоримо про успіхи GitLab, Reface чи Grammarly, але рідко згадуємо ті проєкти, котрі не змогли «вистрілити». А дарма, бо саме помилки й поразки часто дають найважливіші уроки.
Стаття від редакції видання Startup про реальні українські стартапи, котрі мали амбіції, ресурси, команду, але не змогли. Розберемося чому все пішло не так, де були допущені помилки й головне – що можуть винести для себе нові засновники.
Luciding: великі обіцянки, яких так і не дочекалися
Стартап Luciding обіцяв навчити людей програмувати власні сни за допомогою спеціального гаджета – LucidCatcher. Стартап активно піарився, про нього писали не тільки українські, а й західні ЗМІ. Команда змогла зібрати понад 110 000 інвестицій, ще не маючи готового пристрою. Також у 2017 році виходив на Kickstarter де зібрав близько $87000, замість запланованих $75000.
Проте у 2018 році пристрої так ніхто і не отримав. Люди почали писати злі коментарі: хтось жартував, що встиг закінчити аспірантуру, а пристрою так і немає. Інші вимагали повернути гроші або хоча б пояснень. Почали лунати звинувачення в шахрайстві. Згодом журналісти дізнались, що один зі співзасновників – Михайло Скричевський ще на початку 2017 року пішов з проєкту. Це відбулось через недовіру до своїх партнерів. Скричевський прямо говорить: його партнери не лише підвели клієнтів та бекерів, а й залишили без відповіді інвесторів і решту команди. Проєкт остаточно згорнувся, а обіцянки — залишилися лише на сторінках кампанії.
Урок: Історія Luciding показує, що навіть найцікавіші ідеї можуть провалитися, якщо немає відповідальності, чесності та прозорості в команді. Варто уважно обирати партнерів, перевіряти, куди йдуть інвестиції, і не покладатися лише на гучну рекламу.
PassivDom — будинок мрії, що розчарував
PassivDom обіцяв автономні 3D-друковані будинки, котрі можна встановити в будь-якому місці — без підключення до електромереж, водопроводу чи каналізації. Було заявлено, що друк будинку триватиме 8 годин, а доставка – протягом доби. Ідея швидко набирала популярності. Компанія пройшла ребрендинг для міжнародних ринків. Зовнішньо компанія називалась Haus.me, а в Україні назва так і залишись – PassivDom.
Але замість масштабування почались конфлікти. Один із випадків – шахрайські схеми. Замість сучасних технологій – фанера з пінопластом, замість звітності – витрати на особисті потреби керівництва. Американські інвестори втратили мільйони доларів, будинки не були поставлені, а кошти – розтрачені. А далі почались суди, скандали, публічні обвинувачення. Конфлікти з партнерами та колишніми співробітниками відволікли команду від розвитку. Продажі зупинилися, а про стартап перестали чути.
Урок: гучний піар не компенсує недоліки в операційній моделі. Стратегія масштабування має бути підкріплена процесами, а не лише слайдами для інвесторів.
Titanovo: наука без права власності
Titanovo пропонував тести на тіломіри для оцінки стану здоров’я. Компанія розвивалась, продажі досягли $1 млн, а також зібрала кошти на платформах Indiegogo та Kickstarter (приблизно $40 000).
Проте після судового позову від великої американської компанії, яка викупила патент на технологію, Titanovo була змушена витратити всі ресурси на юридичну боротьбу й у підсумку припинила існування.
Урок: перед виходом на ринок із медичною або біотехнологічною ідеєю, потрібно ретельно провести патентний аудит.
Ecoisme: перспективне «зелене» рішення без попиту
Ecoisme створював систему моніторингу споживання енергії у домі, яка мала навчити людей економити ресурси. Стартап вийшов на європейський ринок, отримав кілька грантів, його згадували у рейтингах перспективних “зелених” рішень.
Та попри перспективу, команда не знайшла життєздатної бізнес-моделі. Монетизувати B2C-сегмент не вдалося, інтерес користувачів виявився короткотривалим, а конкуренція на ринку стрімко зросла.
Урок: навіть зі значною підтримкою та технологічними рішеннями, без чіткої бізнес-моделі стартап ризикує не вижити.
Sixa — мільйони інвестицій, але без результату
Sixa придумали, щоб люди могли користуватися потужним віртуальним комп’ютером, навіть якщо їх комп’ютер старий і слабкий. Завдяки цьому можна запускати важкі програми, наприклад, VR-ігри або складні інженерні програми, котрі раніше не працювали.
Ідея була цікавою, інвестори повірили. За 5 років компанія залучила понад $5 млн інвестицій. Компанія пройшла акселерацію у Y Combinator.
Проте з часом засновник почав уникати контактів з інвесторами, не надавав чітких звітів про розвиток продукту, а обіцянки виявились неправдивими. У підсумку він повністю зник, видалив соцмережі та припинив будь-яку комунікацію, залишивши інвесторів без відповідей та обіцяних технологій.
Урок: навіть з великими інвестиціями та перспективними ідеями стартап потребує прозорості та чесності, інакше ризикує втратити довіру та припинити існування.
Поради, про які варто знати до запуску проєкту
- Продукт важливіший за красиву презентацію. Користувачеві цікаво лише одне: чи допомагає йому продукт вирішити проблему.
- Сильна команда не менш важлива, ніж ідея. Конфлікти, непорозуміння або втрата лідера можуть зруйнувати навіть перспективний проєкт.
- Юридичні питання. Патенти, структура компанії, договори потрібно врегулювати ще до першого інвестиційного раунду.
- Маркетинг не врятує бізнес без якісного продукту. Ефективна комунікація працює лише тоді, коли за цим стоїть справжня цінність.
- Мінімальна економічна модель обов’язкова. Навіть на початкових етапах треба розуміти, як і коли бізнес почне приносити прибуток.
