Засновники стартапів завжди мають купу справ, коли починають розвивати новий проєкт. Треба займатися розробкою та запуском продукту, пошуком перших клієнтів та продажами, залученням інвестицій. Витрачати час та гроші на юридичне оформлення бізнесу, бухгалтерію, – це те, чого кожен стартапер хотів би уникнути.
Саме тому ідеальна країна для інкорпорації стартапу повинна мати мінімальні податкові ставки, а то й взагалі пропонувати режим без податків. Також для стартаперів важлива наявність простої та дешевої системи з точки зору адміністрування компанії. Чи існує таке в Європі у 2025 році?
Які можливості ЄС надає стартаперам
Нижче розглянемо умови в декількох країнах, які, можливо, варто обирати ІТ-підприємцям для оформлення майбутніх та вже діючих стартапів. Чи є в цьому переліку Україна? Ні, хоча наша країна має ряд переваг, проте з особливостями цієї юрисдикції бізнес й так знайомий.
Всі наведені нижче юрисдикції мають єдиний спільний плюс – отримання статусу зареєстрованого бізнесу в ЄС (крім Великої Британії). Та єдиний спільний мінус – складність відкриття банківського рахунку, якщо засновники або менеджмент не є резидентами цієї країни. Але цей недолік компенсується можливістю відкрити рахунок у таких сервісах як Wise, Revolut, Stripe тощо.
Що пропонує Естонія
Одна з найпопулярніших юрисдикцій для інкорпорування стартапів з України та пост-радянського простору.
Плюси:
- Зручна та дешева програма отримання електронного резидентства та реєстрації компанії.
- Зручне та дешеве адміністрування бізнесу. Перший час це можливо робити і самостійно, так як всі державні сервіси є онлайн.
- Відсутність корпоративного податку, а лише податок на виведений капітал – поки засновники не виводять прибуток, компанія не платить жодних податків.
- Знайома юрисдикція для інвесторів, що робить реальним залучення перших раундів у компанію з естонською реєстрацією.
- Непогана стартап-екосистема.
- Зона євро.
Мінуси:
- Коли захочеться вивести кошти, приготуйтеся до немаленьких податків: 22% податок на виведений капітал.
- Введення у 2026 року корпоративного податку – 2% від прибутку, незалежно від того, чи розподілявся він. Податок з розподіленого прибутку лишається.
- Податки з зарплати: 33% – соціальні податки, 2% – пенсійний внесок (лише для резидентів Естонії), податок на доходи фізичних осіб – 22%.
- Податок на дивіденди (для резидентів деяких країн можливо не сплачувати) – 22%.
- Дуже маленький ринок – як з точки зору пошуку місцевих клієнтів, так і робочої сили.
Що пропонує Литва
Плюси:
- Проста та недорога реєстрація бізнесу.
- 5% – корпоративний податок для малого бізнесу та 16% – стандартна ставка. Існує режим Patent Box – ставка корпоративного податку складає 5%.
- Помірні податки з зарплати.
- Зростаюча стартап-екосистема.
- Зона євро.
Мінуси:
- Маленький ринок – як з точки зору пошуку місцевих клієнтів, так і робочої сили.
- Достатньо високі податки на доходи фізичних осіб та виплату дивідендів.
- Обмежені можливості залучення венчурного капіталу.
Що пропонує Польща
Плюси:
- 9% – корпоративний податок для невеликих компаній (дохід до 2 млн євро) та можливість застосування режиму Patent Box для інноваційних компаній (5%).
- Польща має свій аналог системи податку на виведений капітал. Є можливість застосовувати ставку у 10% або 20% лише у разі розподілення прибутку. У такій ситуації також застосовуються й знижені ставки податку на дивіденди – 5% або 10%.
- Зростаюча стартап-екосистема.
- Достатньо проста та дешева процедура відкриття бізнесу.
- Великий і постійно зростаючий ринок як для пошуку клієнтів, так й для пошуку персоналу.
- Зростаючий ринок венчурного капіталу, проте який лишається все ще відносно обмеженим.
Мінуси:
- Країна не в зоні євро і поки не планує приєднання. Для розрахунків за податками та зарплатою необхідно конвертувати виручку у місцеву валюту.
- Достатньо високі податки та відрахування з зарплати.
Що пропонує Португалія
Плюси:
- Існує режим Patent Box – ставка корпоративного податку складає 10,5%.
- Зростаюча стартап-екосистема.
- Можливості пошуку робочої сили на місцевому ринку.
- Достатньо проста та дешева процедура відкриття бізнесу.
- Зона євро.
Мінуси:
- Високі податки.
- Необхідність відкриття рахунку у місцевому банку для оплати податків (з закордонних рахунків це зробити неможливо).
Що пропонує Болгарія
Плюси:
- Одні з найнижчих податків на доходи юр. та фіз. осіб і дивіденди.
- Зростаюча стартап-екосистема.
- Достатньо проста та дешева процедура відкриття бізнесу.
- Можливості пошуку робочої сили на місцевому ринку.
Мінуси:
- Країна поки не в зоні євро. Для розрахунків за податками та зарплатою необхідно конвертувати виручку у місцеву валюту.
- Ринок венчурного капіталу лишається все ще відносно обмеженим.
Що пропонує Велика Британія
Плюси:
- Найбільший ринок венчурного капіталу у Європі.
- Великий і постійно зростаючий ринок як для пошуку клієнтів так і для пошуку персоналу.
- Розвинута стартап-екосистема.
- Помірні податки з зарплати.
Мінуси:
- Достатньо високий корпоративний податок та можливість застосування режиму Patent Box є обмеженою. Програмне забезпечення не включено до цього режиму у Британії.
- Не є ЄС – як мінус, так і плюс, в залежності від індустрії стартапу.
Що пропонує Мальта
Плюси:
- Найнижчі ставки корпоративного податку та можливість застосування режиму Patent Box.
- Невеликі податки з зарплати.
- Державні грантові програми підтримки інноваційних компаній.
- Зростаюча стартап-екосистема.
- Зона євро.
Мінуси:
- Маленький ринок – як з точки зору пошуку місцевих клієнтів, так і робочої сили.
- Обмежені можливості залучення венчурного капіталу.
- Дорога та непроста процедура реєстрації компанії для нерезидентів.
Що пропонує Кіпр
Плюси:
- Невисокі ставки податків.
- Зростаюча стартап-екосистема.
- Зона євро.
Мінуси:
- Маленький ринок – як з точки зору пошуку місцевих клієнтів, так і робочої сили.
Тож в якій країн краще реєструвати стартап? Перед тим, як обирати країну, необхідно дослідити особливості саме для вашої індустрії, враховувати прогнозні рівні виручки у перші роки, чи буде необхідно залучати персонал у цій країні, та чи планують фаундери релокацію у цю країну.
