Versi Bionics: український прорив у створенні розумних протезів

Технології змінюють якість життя, а українські інженери доводять, що можуть створювати продукти світового рівня. Видання Startup продовжує рубрику Стартап UA, де ми розповідаємо про найцікавіші українські інноваційні проєкти. 

Раніше наша команда вже писала про стартап Cardiomo, що розробляє зручні гаджети для моніторингу здоров’я серця. Сьогодні ж наша увага прикута до Versi Bionics. Команда стартапу створює сучасні біонічні протези руки. Цей проєкт не лише повертає людям свободу руху, а й вчить протези “відчувати”.

Як з’явилась ідея

Ідею стартапу Versi Bionics придумали українські інженери Борис Головко, Юрій Пожарь та Сергій Томуз. Метою створення компанії була розробка доступних, функціональних і довговічних біонічних протезів верхніх кінцівок. Засновники прагнули допомогти людям, які втратили руку, повернути свободу руху та впевненість у собі. Їхні протези оснащені сучасними технологіями, що дозволяють користувачам природно рухати пальцями та зап’ястям, роблячи пристрій максимально зручним у використанні.

Співзасновник Versi Bionics Юрій Пожарь у розмові з виданням Startup розповідає:

“Велика ідея народилася випадково. Борис знайшов на AliExpress міосенсори – датчики для зчитування сигналів м’язів у біонічних протезах. Ми замовили їх просто з цікавості, а після тестування зрозуміли: з ними можна створити щось більше. Так з’явилася ідея адаптивного, зручного й доступного біонічного протеза. Дослідивши ринок, побачили – в Україні ця сфера майже не розвинена”.

Розробка та тестування

Розробка прототипу тривала майже два роки. Команда почала працювати ще за кілька місяців до повномасштабного вторгнення. На початковому етапі всі вкладали власні кошти. Хлопці фактично з нуля зробили MVP.

Виконавчий директор Versi Bionics Іван Кухар  у розмові з виданням Startup згадує:

“Коли ми познайомилися, стало зрозуміло – потенціал колосальний, але не вистачає фінансування. Ми півроку шукали інвестора, і врешті знайшли українського, який повірив у проєкт і підтримав його”.

Завдяки залученим інвестиціям, команда змогла масштабувати розробку, закупити необхідні матеріали, організувати виробничий процес та почати роботу над удосконаленням прототипів.

Наразі протез тестує ветеран Іван Козубенко, який втратив руку на війні та допомагає команді перевіряти кожен елемент – від захвату й рухливості пальців до витривалості конструкції. Також йдуть переговори з іншим військовим, який буде залучений до тестування.

“Ми тестуємо кожен елемент – як працює захват, чи зручно рухати пальцями, чи витримує навантаження. Особливо цінний фідбек від військових, які реально втратили руку й розуміють, що таке протез у житті, а не в лабораторії”, – розповідає Кухар.

У майбутньому протез буде передано на офіційне випробування в спеціалізовані інститути, щоб отримати офіційний висновок – чи відповідає продукт стандартам, які в нього є плюси й мінуси.

Технічні характеристики та унікальні можливості

Одна з головних особливостей – автоматизоване зап’ястя з двома осями руху. Подібного рішення наразі немає серед аналогів на ринку. Зап’ястя поки в доопрацюванні, проходить тестування, але команда впевнена – воно стане ключовим елементом у майбутньому.

Ще одна фішка – сенсорна система у пальцях:

• Сенсори температури. Вони дозволятимуть людині відчувати, який предмет на дотик – гарячий чи холодний. Інформація зчитуватиметься з речі і передаватиметься людині через спеціальний модуль, який нагріватиметься або охолоджуватиметься в місці контакту зі шкірою. Таким чином, людина фізично відчуватиме температуру предмета.
  
• Температурна градація працюватиме в межах від +16°C до +40°C, адже все, що вище 40°C, може призвести до опіків. Тому сенсори будуть обмежені й не нагріватимуться більше цієї температури.
  
• Сенсори тиску дозволять людині контролювати силу стискання предметів, щоб випадково не зламати чи не розчавити їх.
  
• Вібраційний зворотний зв’язок. У руку подаватимуться сигнали, завдяки яким людина зрозуміє, що саме відбувається під час взаємодії з предметом.
  

“Ми хочемо, щоб людина відчувала предмети. Це вийде далеко за межі просто “взяти та утримати” – це справжнє відчуття дотику”, – пояснює Іван Кухар.

Модульність – ще одна перевага

Протез має модульну конструкцію – пошкоджений палець можна буде самостійно замінити, не здаючи всю руку на ремонт. Користувач навіть зможе переставити пальці місцями, якщо буде потрібно.

“Це реальна зручність для людини. Якщо зламався палець – не потрібно віддавати протез на тиждень у майстерню. Просто вийняв, переслав нам – і ми відремонтуємо”, – додає Кухар.

Матеріали та локалізація виробництва

Протез виготовляється з медичного алюмінію. Матеріал сертифікований і використовується в медичних виробах по всьому світу. Сьогодні стартап замовляє за кордоном лише батареї, сенсори та екранчики – це ті вузли, які складно або поки неможливо зробити в Україні на потрібному рівні якості.

Водночас близько 70-80% усіх компонентів і вузлів – це власна розробка Versi Bionics та інших українських виробників. 

“Наша мета – зробити проєкт максимально незалежним від імпортних компонентів, хоча це зараз дуже складно, особливо через специфічні сертифіковані матеріали. Деякі матеріали змушені закуповувати за кордоном, наприклад, німецькі чи інші європейські високоякісні сплави, які використовує весь світ. Вони запатентовані та сертифіковані для медичних виробів, і аналогів їм на українському ринку немає”, – каже Іван Кухар.

Зараз стартап проходить сертифікацію в Україні, включно з доклінічними та клінічними випробуваннями. Це потрібно для того, щоб зробити продукт повністю сертифікованим і допустити його до використання в медичній сфері.

Виклики та ринок

Головна проблема – кадровий голод. Знайти інженерів, які розуміють специфіку такої роботи – складно.

“Потрібні фахівці високого рівня, які розуміють, що створюють складний медичний пристрій”, – підсумовує Кухар.

Проте команда налаштована оптимістично. Є бачення, чіткий план і велика мотивація зробити український біонічний протез доступним для тих, хто його потребує.

Плани на майбутнє

У травні 2025 року стартап планує запустити міні-виробництво – орієнтовно 20-25 протезів на місяць. Всі потужності – в Києві.

Зараз команда забезпечена фінансово – є кошти на виробництво та розширення. Паралельно беруть участь у грантових програмах – частину грантів вже виграли.

У планах – розширення лінійки продуктів:

• Створення роботизованого протезу для людей з ампутацією вище ліктя.
• Розробка протезів нижніх кінцівок.

“Є велике бажання розвиватися, є бачення і розуміння, куди рухатися далі. Але обмежують нас час, ресурси й нестача рук. Проте ми точно плануємо розширятися та закривати всі сегменти, які сьогодні реально потрібні людям – як по верхніх, так і по нижніх кінцівках. Ми не шукаємо інвестора на $100-300 тис. – цього вистачає. Але якщо мова про завод, про великі серії – тоді так, ми відкриті до стратегічних партнерів”, – наголошує Іван Кухар.