Навесні Міносвіти та Фонд розвитку інновацій заявили про запуск мережі українських стартап-шкіл. Партнерами цієї ініціативи стали відомі українські виши, серед яких – Київська школа економіки, Одеська політехніка, SET University, КНУ ім. Шевченко, Сумський державний університет та ін. Тепер – на базі таких майданчиків – студенти, підприємці, дослідники можуть спробувати комерціалізувати свої ідеї. В стартап-школах ментори допоможуть учасникам із пошуком фінансування, навчать основі ведення бізнеса, нададуть доступ до робочих просторів та обладнання. Більш детально про те, як планують розвивати мережу стартап-шкіл в Україні, в бліц-інтерв’ю виданню Startup розповіла Марія Кучерук, член правління Української асоціації стартапів.
Розкажіть, як з’явилась ідея розвивати мережу стартап-шкіл від МОН?
– Мене запросили стати експертом в Раді з інновацій, що була створена при МОН для оцінювання даного конкурсу. Ідея належить саме МОН. Знаю, що Ксенія Крукевич, очільниця департаменту з інновацій Міністерства освіти та науки, має пряме відношення до даної ідеї.
Особисто я вважаю це дуже правильним кроком, і завжди підтримую розвиток інновацій. Саме для цього навесні 2022 року мною було ініційовано та створено Українську асоціацію стартапів.
На мою думку, МОН має керувати та розвивати цей напрямок інновацій з боку держави. Тоді це буде професійно та на високому науковому рівні.
Моя рекомендація – важливо застосувати кластерний підхід, який довів свою ефективність в розвитку інновацій у світі. Кластерний підхід – це застосування 4-вимірної спіралі співпраці між владою, освітою, бізнесом та громадянським суспільством. Тоді дійсно буде результат.
Як університети сприйняли цю ідею? Чи складно було трансформувати ідею в конкретний проєкт?
– Думаю, підтримали. Знаю, що ВНЗ за будь яке додаткове фінансування, тим більше таких цікавих напрямків. Адже кожен університет за роки діяльності обростає різними інноваційними проєктами, дослідженнями, навіть науковими відкриттями, які так й не реалізовані. Тому важливо впроваджувати комерціалізацію та бізнес-підхід, а таким досвідом, на жаль, не всі науковці володіють.
Хто може стати учасником стартап-школи? Які вимоги висуваються?
– Сьогодні модно називати інновацію – стартап. Але багато хто ставиться до цієї назви досить несерйозно. Типу це щось таке раннє, незріле, мало перспективне… Я категорично не погоджуюсь з цим. Вважаю, що саме за інноваціями майбутнє. Інновації – це про креативність, технології, нові шляхи вирішення наболілих проблем. Врешті решт це про конкурентноспроможність, як в окремому бізнесі, так і всієї нашої України. Тому важливо, щоб інновації були підкріплені науковими дослідженнями, доказами, експертними висновками, щоб довести свою ефективність, серйозність своїх намірів.
Тож мережа стартап-шкіл-інкубаторів-акселераторів, це саме для такого підходу. Наразі такі майданчики можна створювати лише на базі ВНЗ та наукових установ, і лише вони мають право приймати участь. Детально з вимогами конкурсу можна ознайомитися на сайті МОН.
Яку підтримку, зокрема, фінансову зможуть отримати інноватори? Хто фінансує проєкт?
– Даний конкурс проводиться в кілька етапів. На першому етапі переможці отримали фінансування за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу для виконання зобов’язань України в Рамковій програмі ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Але, як виявилось, бажаючих ВНЗ та наукових установ було досить багато. Вони готові навіть співфінансувати дану діяльність. Тож було прийнято рішення про наступні етапи відбору та приєднання нових ВНЗ та НУ до мережі вже без фінансування.
Чи є пріорітети для креативу/подачі ідей в межах стартап-шкіл? Чи є конкретні дедлайни, коли можна буде підвести результати, чи вдалою виявилася ідея мережі стартап-шкіл?
– Пріоритетних напрямків немає, лише певні вимоги. Мережа тільки розпочала свою роботу в травні 2025 року та наповнюється новими членами. Тож очікуємо на результати вже згодом. Дедлайнів немає. Але результати, я впевнена, ми всі побачимо вже скоро.
Чи планує Українська асоціація стартапів приймати участь в цьому проєкті? Чи будуть ваші учасники подаватися на навчання або навпаки менторити учнів?
– Як я вже зазначала раніше, важливо запровадити кластерний підхід до розвитку інновацій. Тому, звичайно, співпраця з громадським суспільством, а саме з громадськими організаціями є важливою складовою. Ми готові долучитися та поділитися своїми знаннями та досвідом. Адже опікуємось вже понад 300 стартапами, допомагаємо для них створювати міцні команди, розробляти концепції та бізнес-моделі, залучати фінансування.
На вашу думку, як має масштабуватися мережа стартап-шкіл, щоб впевнено можна було сказати, що ідея дійсно успішна?
– Я думаю, все йде вірним шляхом, мережа розширяється. Щоб був результат, потрібно над ним працювати. Це не має бути просто мережа із назвою, це мають бути наглядні продемонстровані результати у вигляді конкретних нових стартапів, що стали міцними. Для цього звичайно потрібно фінансування і все залежить від того, чи зможуть МОН або самі стартап-школи залучати фінансування на свій розвиток. Має бути запущений дієвий механізм фандрейзингу. Також важливі контроль та прозорість діяльності, бо це про довіру і той же результат, а не грантоїдство.
Створено Фонд розвитку інновацій, але він існує як ретранслятор партнерських програм. Своїх власних програм не запускає і не працює над своїм наповненням, що ж це за фонд тоді? Багато українських інноваторів зневірені у чесності державних ініціатив і це часто призводить до їх відтоку у інші країни. Важливо, щоб інновації підтримувалися системно, а не ситуативно. І тут має свою керівну роль відігравати саме МОН. Адже погодьтесь, досить дивно, коли розвитком інновацій в напрямку освіти починають займатися Міністерство цифрової трансформації або Міністерство економіки чи інші відомства, а не МОН.
