Як стартап-підприємцям правильно шукати фахівців на фріланс і не потрапити на шахраїв

Коли українці починають розвивати свої стартапи, вони можуть зробити багато помилок під час пошуку команди, формування бізнес-плану, переговорів з інвесторами тощо. На жаль, якщо tech-підприємці не зважають на всі дрібниці на етапі бізнес-старту, деякі прорахунки можуть коштувати дорого. Іноді стартапери можуть навіть потрапити до лап шахраїв. Однією з таких історій із редакцією видання Startup поділились наші читачі, які стали жертвами афериста на біржі фрілансу.

Як захистити свої гроші від шахрайства? Як правильно шукати фрілансера для розвитку стартапу? Як перевірити особистість та досвід фахівця? Як прописати контракт з урахуванням захисту персональних даних та авторського права? Про це редакція Startup розповідає у нашому матеріалі.

Як команда маленького стартапу потрапила на гачок шахрая

Наші співрозмовники попросили не називати їхніх імен, бо лише запускають свій стартап. Але команда вирішила розповісти свою історію, щоб учасники стартап екосистеми могли уникати таких помилок у процесі розвитку власних проектів.

“Наш стартап знаходиться на початковій стадії розвитку: команда маленька, тому частину технічних завдань потрібно замовляти на фрілансі. Звичайно, у нас є СТО, але один фахівець не може знати всі мови програмування або розбиратися у всіх питаннях. Тому розробку однієї програми ми вирішили замовити сторонньому фахівцю. Серед знайомих потрібного розробника не знайшли, в результаті вирішили розмістити оголошення на біржі фрілансу”, – розповідає співзасновник стартапу Віктор М.

На оголошення команди відгукнулися кілька претендентів. СТО стартапу протестував людей і вибрав одного з кандидатів. Деталі технічного завдання вже обговорили під час онлайн-дзвінка.

“Початок знайомства з фрілансером пройшов гладко. Розробник був готовий взятися за наше завдання. Він попросив внести аванс, ми перерахували оговорену суму. При цьому не підписували договорів або не вимагали розписки. Повірили людині на слово. Чому повірили? Був високий рейтинг та його кваліфікація відповідала нашим очікуванням”, – продовжує Віктор М.

Після отримання авансу фрілансер взявся до роботи. Суму, що залишилася, команда стартапу планувала виплатити програмісту через біржу фрілансу.

У результаті команда проекту вирішила поскаржитися на службу підтримки фріланс-платформи. Після переговорів з оператором обліковий запис фрілансера заблокували.

“Пізніше ми вирішили перевірити особу цього розробника. З’ясувалося, що він обдурив і інших замовників, які теж вірили людині на слово, вносили передоплату прямо на карту і залишалися без продукту. Тепер будемо вибирати фрілансерів дуже ретельно, а співпрацюватимемо тільки після перевірки особи та підписання контракту”. “, – резюмує Віктор М.

Як правильно стартапам шукати спеціалістів на фріланс

На думку експертів, під час найму фрілансерів для своїх стартапів tech-підприємці повинні використовувати різні пошукові інструменти. У тому числі:

• біржі фрілансу,
• рекрутинг на базі штучного інтелекту (ШІ),
• LinkedIn,
• профільні сайти,
• поради з близького та верифікованого оточення.

“Така диверсифікація дозволить знайти збалансоване рішення для пошуку та найму спеціаліста, який зможе виконати конкретне завдання для стартапу”, – пояснює керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський читачам Startup. 

При цьому, щоб з’ясувати, чи підходять навички та компетенції фрілансера для виконання окремих завдань стартапу, потрібно правильно організувати його роботу над технічним завданням. Як мінімум, tech-підприємці можуть поділити технічне завдання для виконавця на окремі частини та встановити проміжні дедлайни для виконання.

“Це дозволить побачити, наскільки той чи інший фрілансер відповідає очікуванням команди стартапу та синхронізується із членами проекту”, – пояснює Забловський.

Також необхідно передбачити можливість “double checking” для того, щоб виявити можливі слабкі місця в експертизі фахівця. Такий підхід допоможе запобігти будь-яким спробам шахрайства/підробки тощо. В даному випадку корисними будуть різні послуги для перевірки унікальності контенту – від текстів до програмного коду. Крім того, можна провести тест на антиплагіат і т.д.

Як перевіряти умови платформи за наймом фрілансерів

Часто tech-підприємці шукають виконавців саме на біржах фрілансу. Тому якщо стартапи не хочуть стати жертвами шахраїв на таких платформах, важливо уважно вивчати правила роботи бірж фрілансу. Зокрема партнер ЮК EXPATPRO Тетяна Ященко звертає увагу читачів Startup на те, що платформа фрілансу може бути посередником, який сприяє розміщенню якісних послуг. У такому разі сама платформа забезпечує певний мінімум перевірки та виступає арбітром.

“Особливу увагу потрібно звертати на публічну оферту, яка розміщена на сайті. Там може бути написано, що платформа виступає посередником у контексті оплати послуги. Але при цьому в правилах може бути визначено, що адміністрація платформи не бере участі в суперечках між користувачами, не відповідає за якість послуг, що надаються. Тобто, роль платформи зводиться виключно до сервісу розміщення оголошень і все”, – говорить Ященко.

У такому разі прямих зобов’язань між платформою та користувачами фактично немає, продовжує юрист. Платформа фрілансу точно не перевіряє кваліфікацію фрілансерів, достовірність розміщеної інформації.

“Хоча може бути передбачена вимога не вчиняти шахрайських дій та можливість блокувати користувачів”, – каже експерт. 

Як стартапи можуть перевірити фрілансера з юридичного боку

Юрист Тетяна Ященко підготувала покрокову інструкцію, яка дозволить стартап-командам перевірити фрілансера перед тим, як розпочати співпрацю з ним. Отже, юридична перевірка спеціаліста “з вулиці” повинна включати наступні етапи:

1. Хто вам надає послуги: юридична особа, фізична особа-підприємець (ФОП) або фізособа.

2. У юрособи та ФОП можна запросити витяг з єдиного держреєстру – дані можна перевірити на офіційних ресурсах. Це важлива офіційна інформація.

“Зареєстровані підприємці мають список видів діяльності, їх теж можна перевірити. Звісно, ​​під час реєстрації не передбачено перевірку спроможності надавати відповідні послуги чи виконувати задекларовані роботи. Але це є офіційним підтвердженням заяви виконавця здійснювати такі види діяльності. Список може бути досить широким, наявність поєднання “дивних” видів діяльності має насторожити”, – каже Ященко.

3. Перевірка освіти/кваліфікації: попросити показати диплом про освіту – також не зайва річ. Справжність диплома можна перевірити на офіційних офіційних ресурсах. Крім того, профілі в соціальних мережах можуть бути додатковим підтвердженням репутації/особи фрілансера.

“Досвід та кваліфікацію підтвердити можна рекомендаційними листами, відомостями з трудової книжки, але таку інформацію вкрай складно верифікувати в умовах фрілансу”, – попереджає юрист.

4. Оплата: порядок та форма здійснення розрахунку мають значення. Переказ грошей прямо на картку (або готівку) зменшує ваші гарантії у наданні послуг або отриманні компенсації (відшкодування). У разі оплати слід деталізувати призначення платежу, це може бути доказом у разі шахрайства.

“Важливо, щоб збігалися дані виконавця та одержувача оплати. Не зайвим буде запитати не анонімний номер картки, а повні банківські реквізити, це дасть вам більше інформації. Всі історії з готівковими розрахунками, поповненнями номерів або оплати на картку (без чека) повинні викликати у замовника питання”, – звертає увагу юрист Тетяна Ященко.

5. Договір: сама платформа може забезпечити базові правила надання послуг, порядок оплати. Максимальний захист інтересів можна отримати лише за умови укладання договору, де вносяться важливі для замовника та виконавця пункти. Потрібно продумати деталі договору на кілька кроків уперед.

Які гарантії при розробці софту можуть бути між стартапами та фрілансерами

Андрій Забловський вважає, що стартапери мають особливу увагу приділяти питанню захисту інтелектуальної власності свого проекту. Тому варто юридично фіксувати будь-які стосунки з виконавцем робіт, аутсорсером чи фрілансером. Такий підхід допоможе захистити технобізнес від спроб несанкціонованого використання/розповсюдження продукту або його частини.

“Чим якісніше буде прописано юридичну частину угоди/контракту з виконавцем або фрілансером, тим більше буде шансів для мінімізації та попередження спроб шахрайства, зокрема цілеспрямованого порушення прав інтелектуальної власності”, – упевнений Забловський.

У свою чергу, юрист Тетяна Ященко рекомендує: якщо фрілансери беруть участь у розробці частини продукту стартапу, замовник має передбачити такі гарантії:

• відповідальність за якість, яка має включати порушення прав третіх осіб. Це стосується авторських прав у широкому значенні.
• продукт повинен працювати – може бути передбачений термін підтримки, певна кількість раундів для доопрацювання.
• передача всіх майнових прав на розроблений продукт замовнику з його створення. Ця гарантія також повинна передбачати повну юридичну неможливість виконавця використовувати весь/частину створеного продукту з будь-якою метою. 
• винагорода – вартість послуг має включати авторську винагороду. Якщо замовлення передбачає створення певного об’єкта інтелектуальної власності, – деталізація того, що винагорода включає авторську винагороду, – захищає замовника від можливих претензій від розробника у майбутньому.

Як стартаперам зберегти конфіденційність та персональні дані проекту

Технологічні підприємці мають серйозно та уважно поставитися до такого питання, як захист конфіденційності та персональних даних стартапу, каже юрист Тетяна Ященко. Зокрема, замовник зобов’язаний чітко визначити:

• яка саме інформація конфіденційна,
• як її може використати виконавець,
• як її повернути чи знищити.

Також слід визначити відповідальність за порушення таких зобов’язань.

Насправді всі ці рекомендації, по суті, підтверджують тезу – не можна нікому вірити на слово: “Потрібен укладений договір: письмовий, шляхом обміну повідомленнями в месенджерах або електронній пошті, де сторони узгоджують суттєві умови. Інакше знижується можливість притягнення до відповідальності виконавця через суд чи шляхом звернення до правоохоронних органів – через недостатність справжності даних, відсутність чіткої домовленості”, – пояснює юрист.

Ященко наголошує: зараз досить просто підписувати документи дистанційно, з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) через “Дія”.

“Дані щодо ЕЦП можна перевірити. Точно варто це зробити до того, як стартап передає дані виконавцю на фрілансі та вносить передоплату”, – каже юрист.

Що робити, якщо стартап став жертвою шахраїв

Якщо ж команда стартапу потрапила на онлайн-шахраїв, то важливо звернутися за допомогою до Кіберполіції України, радить Андрій Забловський. Саме цей орган має відповідний мандат і спеціалізацію для протидії подібним злочинам у цифровому середовищі та кібер-просторі.