Навіть якщо все продумано до дрібниць, запуск стартапу – завжди ризик. Непередбачувані витрати можуть з’явитися раптово через технічні збої, юридичні питання, штрафи або зміни ринку. Якщо підприємці не будуть готові до таких викликів, тоді форс-мажори можуть поставити бізнес під загрозу. Саме тому важливо навчитися враховувати форс-мажорні витрати в бюджеті стартапу. Чому важливо започаткувати резервний фонд і як правильно планувати бюджет, про це команда видання Startup розповідає далі.
Як стартап Airbnb вижив у світі форс-мажорів
Під час фінансової кризи 2008 року компанія Airbnb зіткнулася із серйозними проблемами. Тоді інвестори втратили інтерес до стартапів, тому бренд опинився на межі банкрутства. Засновники мали лише кілька тисяч доларів на рахунку і не змогли залучити фінансування. Зокрема, Airbnb мала погасити борги перед постачальниками та знайти гроші на судові витрати через порушення місцевих законів про оренду.
Як команда шукала гроші? Спочатку в Airbnb сподівалися на рекламу, але такі кампанії не приносили швидкого результату. Тоді співробітники стартапу пішли креативним шляхом. Команда придумала та продавала тематичні коробки пластівців “Obama O’s” і “Cap’n McCain’s” під час президентських виборів 2008 року. Це принесло Airbnb $30 тис. Також стартап скоротив непотрібні витрати і розширив резервний фонд. А змінена бізнес-модель проєкту допомогла залучити фінансування від нових інвесторів.
Усі ці зусилля допомогли Airbnb вижити та серйозно масштабуватися. Як результат, маленький стартап виріс до рівня всесвітньо відомого бренду та наразі оцінюється в мільярди доларів.
Які витрати можна вважати форс-мажорними
Щоб не виникало таких проблем, як свого часу пережила команда Airbnb, важливо правильно працювати із форс-мажорами. Згідно з Failory, близько 70% стартапів закриваються протягом перших 3 років. Основна причина – неочікувані витрати та проблеми з грошовим потоком.
Деякі витрати неможливо спрогнозувати. Неочікувані видатки з’являються через зовнішні та внутрішні обставини і не залежать від власника стартапу. Форс-мажори завжди негативно впливають на фінансовий стан бізнесу, можуть уповільнити розвиток або навіть довести технопроєкт до банкрутства.
Які ж проблеми найчастіше тріпають нерви ІТ-бізнесменам? Насамперед це можуть бути технічні збої: поломка обладнання, вихід з ладу серверів, захист від кібератак тощо. До цього додаються юридичні труднощі. Стартапи можуть загрузнути в судових позовах, наприклад, через порушення інтелектуальної власності. Бізнес також відчуває на собі коливання ринку через зростання цін на послуги й матеріали, зміни валютного курсу, втрату важливих клієнтів. Кадрові сюрпризи теж не рідкість: звільнення ключових працівників, пошук рідких фахівців, навчання персоналу. Як бачимо, перелік проблем, що можуть призвести стартап до серйозних проблем, доволі широкий.
Навіщо стартапу потрібен резервний фонд
ІТ-підприємці обов’язково мають сформувати фінансову “подушку безпеки”, оскільки резервний фонд допоможе оперативно вирішити критичні ситуації, зменшити стрес команди і підвищити довіру клієнтів. В цілому, рекомендується мати резерв у розмірі хоча б 10–20% від загального бюджету запуску проєкту.
Як правильно планувати бюджет із урахуванням форс-мажорів
1. Побудуйте сценарії розвитку подій: оптимістичний, реалістичний, песимістичний.
2. Ідентифікуйте ризикові зони. Для цього варто провести SWOT-аналіз та визначити можливі виклики. Також корисним стане створення мапи ризиків, де можна вказати: які витрати, коли і як можуть виникнути.
3. Визначте реакцію на кожен тип форс-мажору та знайдіть відповіді на питання: хто відповідає? який план дій? який розмір резерву потрібен саме на цей випадок?
4. Резервуйте кошти окремо. Гроші не повинні бути на основному рахунку, краще їх зберігати, наприклад, на поточному депозиті. Сума має бути в свободному доступі за потреби.
5. Регулярно переглядайте бюджет. ІТ-ринок змінюється, тому важливо перевіряти витрати хоча б раз на 1-3 місяці і своєчасно оновлювати резерв.
Як зменшити ризики та фінансові втрати
Вплив форс-мажорів можна мінімізувати. Щоб уникнути серйозних фінансових втрат, варто звернути увагу на механізми страхування бізнесу. Стартапам можуть бути корисні наступні страховки:
Страхування відповідальності
Якщо продукт чи послуга зроблять шкоду клієнтам або партнерам, це покриє витрати на судові позови.
Страхування майна
Поломка техніки, пожежа в офісі чи крадіжка можуть зупинити роботу стартапу. Майнове страхування допоможе уникнути великих витрат на відновлення.
Кіберстрахування
Якщо стартап працює з персональними даними клієнтів або розробляє технологічні рішення, загроза хакерських атак і витоку даних залишаються реальними. Кіберстрахування допоможе компенсувати збитки.
Форс-мажорні застереження в контрактах
Угоди мають містити пункти, де будуть враховані всі деталі настання форс-мажорів. Йдеться не тільки про умови розірвання договору, а й затримки та штрафи.
Фінансові інструменти для управління ризиками
Навіть якщо стартап має резервний фонд, цього може бути недостатньо в разі виникнення серйозних форс-мажорів. Саме тому важливо використовувати фінансові механізми, які дозволяють отримати додаткові кошти. Це можуть бути:
- Кредитні лінії. Банки та фінансові установи пропонують бізнесу гнучкі ліміти кредитування, якими можна скористатися в разі касового розриву.
- Факторинг. Якщо стартап має затримки з оплатою від клієнтів, можна продати свої рахунки факторинговій компанії й отримати гроші швидше. Такий підхід допомагає підтримувати стабільний грошовий потік.
- Венчурний борг. Це кредит для стартапів, які ще не отримують стабільний прибуток, але мають високий потенціал розвитку. Даний механізм використовують компанії, коли планують масштабування або вихід на нові ринки.
Важливо пам’ятати, що проактивне управління ризиками допоможе зменшити ймовірність серйозних фінансових потрясінь. Коли стартапи впроваджують антикризові стратегії на ранньому етапі розвитку проєкту, з’являється більше шансів вижити в конкурентному середовищі.
